Рік дракона добігає кінця. Він приніс нам відродження популярності драконів у масовій культурі і не дивно, що дракономанія не минула боком видавців настільних ігор. Анонс настілки «Змієвир» від видавництва «Ігромаг», багато гравців сприйняли з невеликою недовірою. Дуже вже вона була схожа на добре відому і улюблену багатьма гру «Крила», яка отримала багато нагород і розрослася масою доповнень.

Багато хто побачив надто явний комерційний підтекст в анонсованій грі. Замість птахів — дракони, замість ареалів їхнього проживання — печери, ті самі яйця в гніздах, жетони їжі та інші компоненти. Все здавалося дуже знайомим і надто схожим. Проте не все склалося так, як гадалося і в «Змієвирі» знайшлося достатньо індивідуальності.

Дія гри відбувається у вигаданому світі, де люди та дракони живуть у мирі та злагоді.  Учасники гри, драконологи-аматори, протягом чотирьох ігрових раундів досліджують печери в пошуках унікальних драконів та створюють їм комфортні умови для життя, намагаючись набрати якнайбільше переможних очок.

Учасники гри виконують по черзі одну з ігрових дій, які передбачають розширення печери, її дослідження чи приманювання драконів до однієї з трьох печер на вашому планшеті. Дракони, яких ви заманили, приносять переможні очки, можуть давати негайні, постійні та фінальні дії й бонуси, а також мають різні риси характеру, що може бути важливо для отримання переможних очок в кінці кожного з чотирьох ігрових раундів. Поступово на планшетах гравців виходить рушій з драконів, який приносить все більше користі у вигляді ресурсів, яєць, додаткових карт та інших приємних бонусів, зумовлених ігровими механіками.

«Змієвир» — доволі об’ємна гра як за кількістю правил, так і за місцем, яке вона займає на столі.  Її багато хто називає сімейною грою, проте на мій погляд, вона не вписується в цю категорію повною мірою. Для традиційної сімейної гри, «Змієвир» надто складний і я б точно відніс його до категорії ігор для досвідчених гравців.

Одне з нововведень гри – планшет гільдій, що дозволяє гравцям рухати свої жетони спеціальним ронделем, який дає миттєві бонуси у вигляді ресурсів, яєць та додаткових карток, а також фінальні бонуси у вигляді переможних очок. Друге важливе нововведення – карти облаштування печер. Викладаючи їх на планшет, ви негайно отримуєте бонус, готуючи місце для дракона.

Навіть при порівнянні з «Крилами», «Змієвир» значно складніший і об’ємніший, за рахунок наявності більшої кількості механік, планшета гільдій та щільнішого менеджменту ресурсів, який навіть за дуже вдалої гри, не дозволить “купатися” в ресурсах, як це часто буває в «Крилах». Можна сміливо сказати, що «Змієвир», очевидно, є результатом роботи над помилками минулого. Проблеми «Крил», які неодноразово критикували в інтернеті, були виправлені та як слід відшліфовані. Добре відома гравцям у «Крила» “стратегія яєць” більше неможлива, а гра стала менш рейковою, не настільки заскриптованою, як попередниця.

Посприяв цьому й новий ігровий ресурс — монети, які є альтернативою кубиків активації дій з «Крил».  За бажання, якщо особливо корисних дій немає, ці монети можна залишати на наступний раунд, щоб зробити дії пізніше. Кубики з кормом та годівницю для них теж прибрали. Тепер їжу потрібного типу отримувати стало набагато легше, але при цьому кількість їжі, що отримується, стала відчутно меншою.

Можливих дій у грі стало на одну менше, але при цьому існуючі три стали трохи вигіднішими. Окремо варто відзначити дослідження печер, де ви берете міпла свого драконолога і пересуваєте його печерою, збираючи всі можливі, часом дуже вигідні бонуси з драконів і самої печери також.

Всі перелічені моменти безумовно зробили гру кращою та досконалішою, проте є на мій погляд і менш вдалі рішення. Наприклад кожен хід вам потрібно контролювати кількість ресурсів, монет та карт на руках, скидаючи надлишки. У крилах не було ніяких ресурсних обмежень і саме це нововведення, скоріш за все, зробило гру більш збалансованою, але при цьому менш елегантною. Про ці обмеження досить просто забути, а особливо враховуючи “соло-мультиплеєрну” природу гри, в перших партіях вам доведеться контролювати і постійно перевіряти кількість ресурсів і у ваших суперників теж.

Естетика «Змієвира», як і «Крил», на дуже високому рівні. Арт, інфографіка, всі елементи добре поєднуються і приносять приємні враження, проте досить дивно бачити черговий відкат Stonemaier Games до пластикових органайзерів після дуже переконливого, екологічного видання гри «Крила: Птахи Азії». Також слід зауважити, що видавець зробив колосальну редакторську роботу, створивши глосарій із доволі докладним лором усіх представлених драконів і це справді вражає. Проте тематичність «Змієвира», вочевидь, не здатна зрівнятися з «Крилами».

Хижаки, які полюють на маленьких птахів, зграйні пташки та падальники, а також ластівки, що підкидають яйця до гнізд інших птахів, були ідеально реалізовані тематично та механічно. У порівнянні з вигаданими істотами, драконами, які споживають досить абстрактні ресурси як їжу, несуть яйця і пропонують виконувати відносно рандомні, не надто тематичні дії — залишають «Крила» поза конкуренцією в реалізації своєї теми.

То що ж краще, «Крила» чи «Змієвир»? Дати однозначну, об’єктивну оцінку буде складно, не дивлячись на їхню схожість між собою. Механічно, «Змієвир» являє собою саме те, чим спочатку мали стати «Крила». Вона дуже добре збалансована, в міру складна, досить інтуїтивна і хоча когнітивне навантаження в грі доволі високе, тривалість її, на мою думку, практично ідеальна.

Регравальність «Змієвира» дуже висока.  Враховуючи різноманітність карт драконів, печер та змінні тайли планшета гільдій, вам точно ніколи не вдасться зіграти дві схожі партії. Це повноцінний спін-офф, який механічно в рази перевершив свого попередника, ставши набагато кращим.

У той же час, тематично «Крила» набагато цілісніші і повноцінніші як закінчений продукт, де всі базові ідеї та основні механіки тісно прив’язані до сеттингу. Чому цього птаха можна заманити у ваш заповідник саме рибою чи гризунами? Чому цей птах несе тільки одне яйце, а цей цілих шість? Більшість її тематичних елементів поєднуються з механіками набагато краще, ніж те, що є в «Змієвирі».

Тож якщо ви шукаєте відповіді на питання «Чи варто вам купувати “Змієвир” чи ні», — моєю відповіддю буде: «Так, це чудова гра, але якщо вам хочеться більшого тематичного занурення краще звернути увагу на “Крила”».

Я ж залишу на своїй полиці обидві гри і із задоволенням гратиму і в одну, і в іншу. Незважаючи на подібності, ігри досить різні і приносять різний спектр емоцій. «Змієвир», очевидно, більш ґеймерський, глибокий ігровий досвід для мене, де занурення у тематику та ігровий світ не такі важливі, а всі механічні елементи повноцінні та здаються дуже збалансованими.